Новина: : ВАГОНКА: ВИДИ, ХАРАКТЕРИСТИКИ, ОСОБЛИВОСТІ МОНТАЖУ
(Категорія: Вагонка)
Додав admin
Thursday 30 September 2010 - 17:51:37

Вагонка - це спосіб декорування приміщень, відомий віддавна, проте актуальний дотепер. Крім того, це ще й «найчистіша» можливість створити справді неповторний інтер'єр.

Нині на будівельному ринку представлена вагонка дерев'яна та пластикова. Кожен з цих різновидів віднаходить свого покупця, який зможе повною мірою оцінити переваги того чи іншого матеріалу.

Дерев'яна вагонка

Споконвіку дерево було й залишається на помітному місці серед ремонтно-будівельних матеріалів. Нині це ще й показник достатку та вишуканого смаку. Вагонка, виготовлена з дерева, поєднує у собі естетичність, простоту монтажу та екологічність, що є особливо важливим чинником для людей, які турубуються про власне здоров'я. Втім, не варто забувати й про стійкість сучасної вагонки до вологи та температури. Окремі різновиди можуть витримувати температурний діапазон від -40 до +115 градусів за Цельсієм. Окрім того, дерево має здатність регулювати вологість у приміщенні та створювати приємний мікроклімат. Чудова звукоізоляція — черговий плюс дерев'яної вагонки. Нею найчастіше оздоблюють лоджії, альтанки, бані, сауни тощо. Експериментування з природним малюнком та фактурою дерева дозволить створити унікальний шляхетний інтер'єр у вітальні чи холі.

Однак, аби з часом не мати неприємних сюрпризів, купуючи матеріал, варто звернути увагу на те, з якого дерева виготовлена вагонка. Для зовнішніх робіт зазвичай використовують особливо стійку до вологи деревину – ідеальним варіантом можна вважати вагонку з модрини. Соснову, кедрову, липову чи з ялини рекомендують використовувати для внутрішнього оздоблення помешкання. Вагонка із сосни досить довговічна. Кедр не лише наповнюватиме приміщення приємним характерним ароматом, а й лікуватиме мешканців, адже флюїди цього дерева мають здатність знищувати хвороботворні бактерії. Вагонку з ялини оцінять прихильники незвичайного інтер'єру, адже вона має добре помітний природний малюнок й однорідний колір. Бані та сауни – місця, де найкраще «почуватиметься» вагонка з липи. Ця легка деревина практично не містить смоли, тому характеризується неабиякою стійкістю до вологи.

Та, незважаючи на сорт матеріалу, будь-яку «природну» вагонку варто кілька днів потримати там, де у подальшому її монтуватимуть, аби дерево адаптувалося й набуло вологості та температури приміщення.

І хоча різнобарв'я кольорів не характерне для нефарбованого дерева, з цього різновиду вагонки можна запросто створити шедевр у власній оселі. Виробники стверджують, що їхня продукція – інструмент дизайнерів, архітекторів і будівельників. Вибір такого оздоблювального матеріалу на вітчизняному ринку досить великий, що дає можливість втілити в життя навіть особливо сміливі задуми. Дуже популярна безсучкова вагонка або ж із сучками, в яких добре проглядається темний контур. Використовують також і вагонку з рельєфною структурою або з імітацією старіння деревини.

Якщо за кілька років експлуатації дерев'яний «одяг» вашої оселі почав втрачати свою красу, не варто впадати у відчай. Поверхню вагонки можна обновити за допомогою спеціального декоративного воску або лаку. При цьому жодної попередньої підготовки здійснювати не потрібно. Головне – бажання.

Пластикова вагонка

Цей різновид користується особливою популярністю, адже є доступною альтернативою дорогим оздоблювальним матеріалам, таким як кахель, мармур, цегла або ж камінь. Пластиковою вагонкою зі спеціальним ламінованим верхнім шаром та захисною плівкою часто оздоблюють внутрішні приміщення. Безумовним позитивом є те, що декорувати нею можна практично будь-яке приміщення: помешкання у панельному будинку, оселю з цегли або дерева. Укладають пластикові «смужки» в кухнях, ванних кімнатах, коридорах та на балконах. Втім, найчастіше використовують таку вагонку при оздоблювальних роботах у нежитлових приміщеннях: офісах, ресторанах, кав'ярнях.

Фахівці переконують, що пластикова вагонка – для внутрішнього чи зовнішнього оздоблення або ж універсальна – робить житло теплішим та візуально «вирівнює» поверхню. Такий матеріал не жовкне на сонці й стійкий до вологи, тому ним сміливо можна личкувати балкони чи лоджії, тераси або піддашки. Пластикова вагонка з легкістю витримує морози, характерні для наших широт, та характеризується стійкістю до процесів корозії або гниття. Такий «одяг» для будинку чи офісу слугуватиме не один рік — термін екслуатації пластикової вагонки становить понад 20 років. Крім того, якісний матеріал стійкий до ударів.

Завбачливі господині для нежитлових приміщень своєї оселі обирають саме пластикові панелі, адже вони не потребують особливого догляду. Бруду можна легко позбутися за допомогою будь-якого звичайного миючого засобу та ганчірки. А палітра кольорів та відтінків здатна задовольнити навіть особливо вибагливих.

Зазвичай цим матеріалом облаштовують сходи, холи, коридори, кухні, балкони. Втім, останнім часом обшивають не лише стіни. Чому? Відповідь проста. Для облицювання стель не потрібно додаткового простору. Від 5 до 7 сантиметрів «забирає» монтаж пластикової вагонки. При цьому підвісні стелі, облаштування яких вимагає значно більших витрат, «вкорочують» висоту кімнати на 15–30 см.

БезпечнІсть матеріалу

Пластикова вагонка, як і дерев'яна, не становить загрози здоров'ю. Безпечність продукції виробники підтверджують відповідними сертифікатами. Тож, купуючи майбутню «одіж» для власного помешкання чи офісу, варто запитати у продавця, чи наявні відповідні документи. Існує й кілька простих методів, які дозволять перевірити якість матеріалу, не докладаючи значних зусиль. Дійсно хороший пластик можна зігнути дугою й при цьому не пошкодити його.

«Штучну» вагонку, яку ще називають вініловою, виготовляють з екологічно безпечних складників, які не піддаються горінню. Зазвичай більшість виробників використовують твердий полівінілхлорид з різноманітними добавками, від яких залежить термін експлуатації вагонки, її еластичність та стійкість до ударів. Завдяки специфічній внутрішній структурі, що нагадує продовгасті щільники, досягається теплоізоляційна властивість готової продукції.

Дерев'яну вагонку виготовляють із суцільної деревини, що, відповідно, позначається на вартості.

ЦІна і розмІр

Діапазон цін на вагонку досить широкий. Найдорожчі вироби з дерева, а найдешевші – з пластика. Водночас варто пам'ятати, що стійкі до вологи
сорти деревини коштуватимуть на 15–20% більше, ніж звичайні. Ціна також залежить і від походження продукції та обсягу партії, адже оптові покупці можуть розраховувати на 8-10%-ву знижку.

Загалом ціни на такий оздоблювальний матеріал коливаються у межах від 13 до 45–50 гривень за квадратний метр. Так звана фасадна пластикова вагонка, яку використовують для зовнішніх робіт, щонайменше коштуватиме 23 гривні за метр квадратний, а кольорова – від 28. До елітних, а, відповідно, й дорогих порід дерева належать так звані «червоні». Вагонка з такого матеріалу коштує близько 200 гривень.

Вартість облицювального матеріалу залежить і від його розмірів. Як правило, вагонка більшої довжини коштуватиме дорожче, навіть за умови однакової кількості кубічних метрів. Якщо говорити про дерев'яну, то зовсім непросто підібрати сировину для її виготовлення, аби по всій довжині була однакова кількість вад. Адже виробники, які дотримуються європейських стандартів, зважають на обмеження сучків, тріщин, трубчатості серцевини деревини, ураження її комахами-шкідниками тощо.

Відомі іноземні виробники – Marbet, Kronospan (Польща), Sertplastik (Туреччина). Українську вагонку виготовляють у Чернівцях, Каховці, Рівному, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, пропонуючи споживачеві різні розміри панелей. Ширина може бути від 10 сантиметрів до чверті метра, довжина – від 2,6 до 6 метрів.

ОсобливостІ монтажу

Вагонка – не лише практичний та недорогий матеріал, а й нескладний спосіб створення комфорту в приміщенні. Монтаж не вимагає значних зусиль, технологія облицювання достатньо проста. Майстер-професіонал за годину вкладає до 1,5 квадратних метри поверхні. Стіна чи стеля складається, наче дитячий конструктор. Тому до роботи сміливо можуть братися навіть господарі, які вже мають досвід ремонту чи будівельних робіт.
Пластини кріпляться між собою за принципом «шип-паз». За потреби вагонку, особливо виготовлену з пластика, можна легко розрізати вздовж чи впоперек. Втім, то не єдиний спосіб кріплення. Кожен майстер обирає, чи монтувати вагонку будівельними скобами, цвяхами (зазвичай використовують із широкими шляпками та з антикорозійним покриттям), саморізами чи сумішами на основі клею.

Монтаж вагонки на вертикальних поверхнях передбачає кріплення планок із кроком (скажімо, саморізами) не більш як 60 сантиметрів.

Горизонтальне вимагає влаштування не більше 50 сантиметрів, аби згодом не відбулося провисання, приміром, пластикової стелі. Головне правило, про яке слід пам'ятати, беручись за монтаж, – кріпиться вагонка на заздалегідь очищену поверхню. Якщо ж вона нерівна, то варто зайнятися монтуванням основи з дерев'яних рейок. У вологих приміщеннях таку основу обробляють спеціальними сумішами, аби попередити процеси гниття.

На кутках необхідно прикріпити профіль. Аби приховати місця зрізів пластин знизу, прорізів вікон, дверей, застосовують стартовий профіль, або з'єднувальний, коли виникла необхідність по'єднати пластини вагонки. Завершальний штрих – плінтус під стелю.


Джерело цієї новини Імперія вагонки - Тернопільська мережа магазинів
( http://www.pidloga.te.ua/news.php?extend.10 )